Он пил одну за другой, как будто в последний раз, боялся, не успеет напиться и за здравие пил и за упокой
и кричал, тыча пальцем мне в грудь, сколько свечек поставил, я вашему Богу, тебе сейчас я покажу, и скажу
кулаком по столу он бил и говорил да он просто отстой это ваш как вы его там величаете Господь мой
вся вера его и в него ни нужна, ни кому слышишь меня, ни кому только что больному мозгами глупцу.
Я помощи ждал от него, умолял, помоги со слезами просил, что бы дал сил, что б веру мою в НЕГО укрепил
не умею молитвы читать, не изучал книг я святых так по памяти, кое – как своими словами Господи разгони мрак
помоги если слышишь, прошу пока я ещё не сошёл с тропы пока что дышу, не натворил, не обидел, не погубил
удержи меня как угодно Господь, но не дай сжать кулак,что бы кости хрустели, привяжи, изолируй, слышишь я враг.
Вот говорят, что ты наш небесный отец, а мы твои непослушные дети так научи, дай совет поругай, запрети
в угол поставь или куда там у вас полагается, если решил и не послушал, нарушил не смог не испачкать сапог
ты не услышал меня, или я не старался,или я не просил, как не маслил приходы твои, жертвовал деньги, держи
от тебя ни чего, не получил ни совета ни укрепление веры , ты не вошёл в открытое сердце моё, а я ведь сломал замок.
Какой ни будь знак, послал бы,как быть,что решить я ведь не требую помощи зала тут только ты или я и другого, не будет
я бы сумел разгадать и понять,что я должен принять и как поступить я осмотрел каждый угол и куст,где же ты или твой знак
господи тошно то, как, пусто как будто я не имею души оболочка не более,зачем я тогда пытаюсь,хотя с меня не убудет
я до грани дошёл, и перешагнул, вставил патрон в барабан револьвера раз крутанул, висок выстрел ,мною повержен враг.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
